Музей у школі як скарбниця національної
мудрості та культури
Музейний куточок. Виступ екскурсоводів перед гостями
з краєзнавчого відділу Сумського обласного центру позашкільної освіти
Хтось із великих мовив: «Світом керує не знання, а переконання». Не тільки світом, а й нами всіма, у житті щоденному, буденному. Бо всі ми добре знаємо, що музеї - це скарбниці національної мудрості та культури. Адже без минулого нема майбутнього. На сьогоднішній день музей є осередком освіти і виховання. Але чи відчуваємо ми потребу в створенні цієї скарбниці в школі, в навчальному закладі? Яке місце посідає літературний, краєзнавчий, історичний чи інший музей у житті пересічної української особистості, школяра зокрема? Яке місце йому слід там посідати? І знову звернемося до переконання. Так, музеї існують і створюються для того, щоб у них пізнавати культуру, відчувати дух народу. Саме у прищепленні учням поваги до українського народу, його самобутньої культури, яка є частиною світового культурного процесу, полягає завдання музеїв. Музей при закладі освіти сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, забезпеченню духовної єдності поколінь і призначений для вивчення, збереження та використання різноманітних пам'яток, матеріальної і духовної культури. Музей – це установа, в якій відвідувач вступає в безпосередній контакт із тисячами різноманітних предметів, що складають світ інших людей.
За ініціативи педагогічного й учнівського колективів загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с.Курмани було прийнято рішення про створення на базі школи музею літературно-краєзнавчого напрямку. Мета діяльності даного музею полягає у залученні молодого покоління до вивчення літературної спадщини поетів - земляків, у формуванні освіченої творчої особистості та сприянні відродженню і розбудові національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян України.
Головними завданнями в роботі музею є :
- сприяння удосконаленню навчально-виховного процесу;
- розвиток учнівської молоді шляхом її творчих інтересів до пошукової, краєзнавчої, науково-дослідницької , художньо-естетичної роботи;
- висвітлення життя, творчості поетів - земляків шляхом наявності музейних предметів, на основі яких побудована експозиція;
- проведення культурно-освітньої, пізнавальної роботи серед учнів та інших верств населення;
- виховання живої історичної пам'яті, відчуття власної історії, культури, визнання свого місця в національному житті;
- виховання відвідувача шляхом впливу прекрасного і цінного на особистість;
- участь у формуванні, збереженні і раціональному використанні музейних експонатів.
Музей проводить таку роботу:
- організовує дослідницьку діяльність згідно з літературним напрямком: біографічні дані поетів-земляків, творчість, родинні зв’язки, кола знайомств, погляди, переконання, діяльність суспільна...;
- систематично поповнює фонди музею шляхом екскурсій, листування, пошукової роботи;
- організовує облік музейних предметів, забезпечує їх збереження;
- проводить освітньо-виховну роботу серед учнівської молоді і населення; організовує і бере участь у районних, міських заходах;
- надає можливість використання матеріалів музею в навчально-виховному процесі ( на уроках, у проведенні позакласних, позашкільних заходів);
- організовує підготовку екскурсоводів, а також навчання активу;
- веде документацію музею (інвентарну книгу, книгу обліку проведення екскурсій, навчальних занять, масових заходів, плани роботи);
- проводить заняття літературно-краєзнавчого гуртка на базі музею;
- вирішує ряд інших питань, що пов’язані з діяльністю музею.
Сумщина багата талантами. Але, на жаль , вивчаючи українську літературу в школі, ми прагнемо засвоїти програму і мало звертаємо увагу на те, що кожен край має свою літературну історію. Тому, створюючи музей літературно-краєзнавчого спрямування в школі, дирекція і педагогічний колектив у визначенні головної мети діяльності даного музею планували залучити молоде покоління до вивчення і збереження культурної спадщини рідного краю. А з нашої матінки-землі (Курманівської) твердою ходою у світ широкий пішли поети і письменники, життя і творчість яких варто вивчати, гордитися ними – це Іван Іванович Чумаченко, Михайло Григорович Осадчий, Дмитро Григорович Білоус, Григорій Павлович Білоус.
Обладнання й упорядкування музею розпочалося у 2003 році. Окремого приміщення для музейних експонатів на той час не було відведено, тому в кабінеті української мови та літератури оформлено куточок літературного напрямку. Цей кабінет типовий: для оформлення придатні дві стіни, на яких розміщені стенди з фотоматеріалами, під стендами – столи–вітрини з експонатами, шафа з розробками, рефератами, газетними й журнальними публікаціями, поезіями й уривками прозових творів письменників-земляків. Усе наявне в кабінеті висвітлювало життєвий і творчий шлях кожного із письменників рідного краю.
|